Медична сестра інформує

Консультація для батьків

 «Як навчити дітей здоровому способу життя»

З давніх - давен відоме гасло “Твоє здоров’я – в твоїх руках”, але щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину від моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”.

У Законі України “Про дошкільну освіту” зазначено, що дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови для розвитку, виховання та навчання дітей; формує в дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.

Відтак, постає низка питань. Як ефективніше виконати ці завдання? З чого почати? Де дістати необхідну інформацію?

Офіційним джерелом цієї необхідної інформації з проблем організації безпеки життєдіяльності дошкільників є державні документи, науково-педагогічні дослідження, посібники тощо.

Максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно в трьох напрямках : дитсадок – діти – батьки.

Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, малюк пізнає навколишній світ і самого себе, розвиває своє тіло і пристосовує до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.

Освітня робота в ЗДО планується так, щоб рухова активність посідала одне з актуальних місць у вихованні особистості. Адже м’язовий голод для дитини небезпечніший, ніж кисневий чи харчовий – його важче розпізнати, а отже ц усунути.

Перед освітніми закладами стоїть завдання зміцнювати здоров’я дітей. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками.

Активний руховий режим – один з основних компонентів здорового способу життя і реалізуватися він має з позицій цілісно-системного підходу до виховання дитини в освітньому закладі: врахування своєрідності адаптивних реакцій розумової і фізичної працездатності дітей та системно-структурних закономірностей, що зумовлюють вибір адекватних форм рухового режиму.

 Дитина стомлюється не внаслідок діяльності, а через її одноманітність та однобічність. Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинка, фізкультпауза) допомагають запобігти розумовій втомі.

Систематична, послідовна й творча робота з організації фізкультхвилинок та фізкультпауз забезпечує достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та системи організму, їхній загальний бадьорий стан; в майбутньому на фоні досягнутого – бажання вести здоровий образ життя.

Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, позаяк, окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. Найкраще розпочинати цю роботу з раннього віку, щоб виховати здорову дитину, в якій закладені головні природні інстинкти – самозбереження та продовження роду, збереження довкілля.

Маємо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та економічно обґрунтовані умови для організації їхньої ігрової, трудової, навчальної та самостійної діяльності.

Ще в дошкільному віці людина засвоює певні знання з гігієни, практичні вміння та навички, які сприяють збереженню, зміцненню та формуванню її здоров’я. Вона знайомиться із загартувальними заходами, вчиться елементарного самоспостереження, самовивчення та самоаналізу самопочуття, щоб визначити стан власного здоров’я, а можливо, і виявити ознаки хвороби.

Щоб дитина знала, що таке здоров’я і що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я і здоров’я інших людей, слугують такі завдання:

• забезпечити дітям здоровий спосіб життя;
• оберігати здоров’я дітей і привчати їх самих до цього;
• розвивати в дошкільнят компетенцію у галузі фізичного “Я” (власне тіло та його функціонування, загартування, гігієна, здоров’я і хвороба, безпека).

Отже, головне завдання дорослих полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я.

Дуже важливо сформувати валеологічний світогляді мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.

Усі обрані засоби мають водночас і розважати малого, збагачувати його знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я. Головне – правильно дібрати інформацію для подання її дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, а також відповідала б вимогам Базового компонента.

Консультація - інструктаж для батьків:

Як правильно харчувати дошкільників?

Раціональне харчування є одним з найважливіших факторів, що забезпечують нормальний потік процесів росту і розвитку дитини, стійкість до впливу несприятливих умов, високий функціональний рівень провідних систем організму.   Організація харчування дітей у дитячому садку повинна поєднуватися з правильним харчуванням дитини в сім'ї (вдома). Батькам дітей потрібно прагнути до того, щоб харчування поза дитячим садочком доповнювало раціон, одержаний у дошкільному закладі. У нашому дошкільному закладі щоденно вивішуємо меню для того, щоб батьки мали повну інформацію, які страви та продукти отримала їх дитина протягом дня у дитячому садку.

На вечерю в домашньому раціоні рекомендуються продукти, які дитина не отримала в дитячому саду. В нашому дошкільному закладі ми проводимо з батьками вихованців бесіди, намагаємося переконати батьків у тому, щоб вранці, до відправлення своєї дитини в дитячий сад, його не годували, тому що це порушує режим харчування дошкільника, призводить до зниження його апетиту, в такому випадку дитина погано снідає в групі. Однак, якщо дитину доводиться приводити в дитячий садок рано, тоді її можна вдома дати сік або  фрукти. Такі рекомендації ми даємо всім батькам.  

Велика увага приділяється питанню адаптації дітей до дитячого садка. При цьому звертаємо особливу увагу на харчування дитини в період адаптації. Перехід дитини від домашнього виховання до виховання в дитячому колективі майже завжди супроводжується певними психологічними труднощами.  Часто в цей час знижується у дітей апетит, порушується сон, іноді спостерігаються невротичні реакції, знижується загальна опірність до захворювань. Правильна організація харчування в цей час має велике значення і допомагає дитині легше адаптуватися в колективі.

Перед приходом в дитячий садок батькам рекомендується наблизити режим харчування і склад раціону до умов дитячого колективу, привчити його до тих страв, які найчастіше дають в дитячому саду, особливо якщо вдома він їх не отримував. Якщо дитина не вміє або не хоче, їсти самостійно, перший час вихователі його годують. Якщо дитина відмовляється від їжі, ні в якому разі не можна годувати його насильно. Це ще більше посилить негативне ставлення  дитини до колективу і  до садка. Залежно від віку діти повинні щодня одержувати певну кількість енергії, живильних, мінеральних речовин і вітамінів.

Білки є життєво необхідними речовинами й мають особливе значення в харчуванні дітей. Насамперед, це основний пластичний матеріал, що йде на побудову клітин, тканин, органів. Необхідні вони також для утворення ферментів, гормонів, гемоглобіну крові, вони формують з'єднання, які забезпечують імунітет. Білки беруть участь у процесах засвоєння жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. Особливо велика їхня роль у засвоєнні організмом вітаміну С.

Жири є джерелом енергії, вони необхідні для побудови клітинних оболонок, беруть участь в обміні речовин, відіграють роль запасного живильного матеріалу, забезпечують засвоєння багатьох вітамінів. Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло, вершки, сметана), сутужніше - свинячий, баранячий, яловичий жир, тому їх не рекомендується використовувати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може призвести до ожиріння.

Вуглеводи - головне джерело енергії, разом з білками й жирами вони беруть участь в обміні речовин. Більша частина харчового раціону дитини складається з вуглеводів, добова норма вуглеводів в 4 рази більше, ніж жиру і білка. Вуглеводи втримуються в продуктах рослинного походження - крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті вуглеводами цукор, хліб, мед. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється в жир і нерідко є однією із причин ожиріння, а надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.

Мінеральні речовини, що входять до складу харчових  продуктів, діляться на макроелементи (кальцій, калій, фосфор, натрій, хлор) і мікроелементи (фтор, цинк, мідь, йод). Особливе значення у харчуванні дітей надається солям кальцію й фосфору, які формують кісткову й зубну тканини, входять до складу гормонів, беруть активну участь в обмінних процесах. Кальцію властиво протизапальна й антиалергічна  дія. Вітаміни відіграють роль каталізаторів в обмінних процесах, вони необхідні для росту й розвитку кліток, тканин. Вітаміни вводяться з їжею. Як правило, вони не синтезуються в організмі. Вітаміни діляться на 2 групи: жиророзчинні (А, D, Е, К) і водорозчинні (С, В). Для чого потрібні вітаміни Вітамін А потрібний для здорової шкіри й волосся, росту кісток і розвитку зубів, гарного зору. Вітамін С бере участь в утворенні енергії в клітинах, допомагає організму боротися з інфекціями. Вітамін D допомагає росту й формуванню кісток та зубів (особливо в дитячому віці). Продукти, багаті на вітаміни: Вітамін А - печінка, яйця, молоко й молочні продукти, темно-зелені й жовтогарячі овочі, фрукти і ягоди (морква, обліпиха, абрикоси, гарбуз, цитрусові). Вітамін C - яблука, смородина, шипшина, цитрусові, аґрус, капуста, картопля, перець, помідори, полуниця, салат. Вітамін D - масло, молоко, жовтки яєць, морський окунь.

Вода - необхідна складова частина раціону, вона входить до складу клітин і тканин, бере участь у процесах, що забезпечують життєдіяльність організму; з водою видаляються кінцеві продукти обміну. Вода в організм надходить із продуктами (особливо багато її втримується у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). У добу кількість рідини, що надходить в організм дітей 3-7 років, повинне бути в межах 1,5-2 л. Потреба в рідині коливається залежно від сезону року, віку, індивідуальних особливостей  дитини. Надлишкова кількість води не рекомендується, тому що це веде до перевантаження нирок і серця.

Як правильно підібрати їжу.

Харчові продукти повинні містити білки, жири, вуглеводи, вітаміни й мінеральні речовини. При кожному прийомі їжі варто вживати продукти із всіх чотирьох груп. Кількість їжі повинна бути достатньою. Не слід переїдати. Необхідно уникати штучних напоїв. Їжа повинна бути якісною і свіжою.

«Як не треба годувати дитину»

6 великих та обов'язкових «ні»:

1. Не примушувати. Зрозуміємо і запам'ятаємо: харчове насильство - одне з найстрашніших насильств над організмом і особистістю, яке приносить шкоду і фізичну, і психічну. Якщо дитина не хоче їсти, значить, їй в даний момент їсти не потрібно! Якщо не хоче їсти тільки щось визначене, значить, не потрібно саме цього! Ніякого примусу в їжі! Ніякого відгодовування! Дитина - не сільськогосподарська тварина. Їжа, рівнозначна лікам (морква, лимон, яблуко, цибуля, молоко і т. п. - за порадою з лікарем), може пропонуватися більш наполегливо, однак тільки таким чином, щоб не викликати неприємних емоцій. Винайдіть ігровий привід, покажіть приклад, яскраво і весело умовте. Однак, при активному небажанні, відразі - не наполягайте і не повторюйте пропозицій. Відсутність апетиту при хворобі є знак, що організм  потребує  внутрішнього очищення, сам хоче поголодувати.

2. Не нав'язуйте.  Насильство в м'якій формі: вмовляння, переконання, наполегливі повторні пропозиції... Припиніть, і ніколи більше так не робіть!

3. Не догоджайте.  Нічого більше запланованого. Різноманітність - так, по можливості, але ніяких надмірностей. Ніяких харчових винагород, ніяких морожених, тістечок, цукерок і шоколадок за хорошу поведінку або зроблені уроки, тим більше за з'їдений проти бажання сніданок. Їжа - не засіб домогтися слухняності, не засіб насолоди; їжа - засіб жити. Здорове задоволення від їжі, звичайно, необхідне, але воно повинно відбуватися тільки від здорового апетиту. Вашими цукерками ви досягнете тільки розбещеності і перекручення смаку, так само як і порушення обміну речовин.

4. Не квапте.  «Їж швидше! Ну що ти возишся?! А ну, хто швидше з'їсть?!. Їжа - не гасіння пожежі. Темп їжі - справа суто особиста. Поспіх в їжі завжди шкідливий. Якщо доводиться поспішати  кудись, то нехай краще дитина не доїсть, ніж у метушні і паніці проковтне ще один недожованний шматок.

5. Не відволікайте. Поки дитина їсть, телевізор повинен бути вимкнений, а нова іграшка прихована. Однак якщо дитина відволікається від їжі сама, не протестуйте і не підганяйте: значить, не голодна. Не потурати, але зрозуміти. Всі діти різні. Є діти зі своєрідними харчовими забаганками. Переважна більшість цих забаганок нешкідливі і можуть бути задоволені, проте деякі маленькі гурмани не проти часом закусити і сірниками, і чимось ще. Як правило, подібні ексцеси пов'язані з якимось порушенням обміну або якоюсь тимчасовою хімічною недостатністю (їдять крейду - організм просить кальцію). Порадьтеся з лікарем, постарайтеся розібратися, в чому справа. Зрозуміло, не можна дозволити дитині їсти, що попало і в якій завгодно кількості (наприклад, необмежені дози варення або морозива). Не повинно бути харчових примусів, але повинні бути харчові заборони, особливо при діатезах і алергії. Дотримання всіх інших «ні» позбавить вас від безлічі додаткових проблем.

6.  Не турбуватися і не турбувати.  Ніякої тривоги, ніякого занепокоєння з приводу того, чи поїла дитина вчасно і скільки. Стежте тільки за якістю їжі. Не приставайте, не запитуйте малюка: «Ти поїв? Хочеш їсти?». Нехай попросить, нехай зажадає сам, коли захоче, так буде правильно - так, тільки так! А як же годувати? Дуже просто. Якийсь час їжа повинна бути в межах досяжності, на очах у дитини.  Ви можете повідомити дитині, що сніданок, обід чи вечеря готова, запропонувати поїсти - все, більш нічого. Їжа перед тобою: їж, якщо хочеш. І звичайно ж, подавайте здоровий приклад.

В закладі дошкільної освіти діти забезпечені постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі. Медичне обслуговування вихованців здійснюється штатним  медичним персоналом.

У закладі дошкільної освіти «Дитячий всесвіт» створені належні умови для проведення медико-профілактичних і оздоровчих заходів.

План медико-профілактичної роботи включений до річного плану роботи закладу дошкільної освіти.

Проводяться заходи лікувально-профілактичного характеру:

- антропометричні вимірювання,

- обстеження дітей на гельмінти.

Вакцинація дітей в закладі не проводиться, але старшою медичною сестрою контролюється стан вакцинації в ЗДО .

Результати роботи аналізуються та використовуються для подальшої роботи:  корекції харчування для дитини, пересаджування дітей відповідно до стану зору, лікування від гельмінтів та проведення місячника боротьби з гельмінтозом, роботи з батьками, працівниками.

Антропометричні вимірювання та оцінка фізичного розвитку дітей проводяться в установлені строки: дітей раннього віку – 1 раз в місяць, дітей дошкільного віку - 1 раз в квартал, про що робляться записи в Журналі антропометрії та медичній картці дитини (ф. 0-26).

З профілактичною метою, планомірно, проводяться огляди дітей на педикульоз та коросту. Старша медична сестра проводить такий огляд 1 раз на тиждень в кожній віковій групі. Окрім того, контролює щоденні огляди, проведені вихователями груп, та зроблені ними записи в Журналі оглядів на педикульоз та коросту.

Облік захворюваності в закладі дошкільної освіти проводиться на підставі довідок лікаря про захворювання дитини. В Журналах соматичних захворювань, інфекційних захворювань, медичних картках дітей ведуться записи з огляду на час відсутності дитини в ЗДО. Аналіз захворюваності проводиться щоквартально, підсумок підводиться за рік та узагальнюється наказами завідувача по закладу . Результати аналізу захворюваності та ведення профілактичної роботи заслуховуються на виробничих нарадах, засіданнях ради ЗДО, батьківських зборах та під час щорічного звіту завідувача.

Старша медична сестра проводить санітарно – просвітницьку роботу, форми й теми різноманітні, і відображають актуальні проблеми. Проводяться бесіди, консультації, виступи на педрадах, батьківських зборах. Ця інформація висвітлена в куточках для батьків, санбюлетні.

Сестра медична старша 1 раз на тиждень проводить перевірку санітарного стану приміщень усіх вікових груп, поверхневий огляд медперсоналом проводиться щоденно.

Медичні огляди працівниками проходяться вчасно, сестра медична старша веде контроль за проходженням медоглядів та фіксує результати в Журналі проходження медичних оглядів працівниками.

Медичне обслуговування здійснюється відповідно до нормативних документів.

Сестра медична радить:

Тема 1. ГОСТРІ КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Гострі кишкові захворювання особливо часто виникають в літньо-осінній період, але останнім часом це буває і взимку, і навесні. Як правило, основною причиною таких захворювань буває проникнення мікробів і вірусів до шлунково-кишкового тракту. Джерелом захворювання можуть бути безпосередньо як хворі люди, так і здорові, які виділяють хвороботворні мікроби. Багато із них навіть не знає, що вони небезпечні для оточуючих, і особливо для дітей. Збудники кишкових захворювань виділяються з калом і сечею. При недотриманні санітарно-гігієнічних норм попадають і від людей з гнійними захворюваннями, хворих ангіною. Дуже часто продукти харчування заражають мухи, переносячи мікроби на своїх лапках. Піклуючись про дітей, необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни: добре мийте руки з милом, особливо перед прийомом їжі та після відвідування туалетної кімнати.

При приготуванні їжі необхідно дотримуватися правильної технології термічної обробки продуктів харчування та продовольчої сировини. Значної уваги варто приділяти миттю свіжих фруктів та овочів, зелені. Якщо ви замітили в дітей зміну поведінки, а саме: підвищення температури, зниження або відсутність апетиту, нудоту, порушення дефекації обов'язково зверніться за допомогою до лікаря.

Тема 2. Загартування дитини.

Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування зна­чних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи:

{C}·         прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;

{C}·         провітрювання дитячої кімнати та спальні;

{C}·         обливання;

{C}·         обтирання;

{C}·         вмивання прохолодною водою.

У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.

Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозо­вано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіоло­гічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури. Головне завдання батьків у процесі загартування - створюва­ти для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміц­нити вроджені захисні сили організму.

Коли і як починати загартовувати дитину?

Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетво­ряться на спосіб життя дитини. Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здоро­ва, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних про­цедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вими­ти шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не - має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрюва­ти кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежи­ти за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.

Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зо­крема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно від­новити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.

Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?

Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи за­гартування.

Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності*. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.

Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.

Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помеш­канні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну пли­ту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.

Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто яко­мога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля бу­динку басейн, у якому дитина плескатиметься.

Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.

Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщен­ні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріж­ка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з висту­пами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим руш­ником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кін­ці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холод­нішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообі­гу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав,

Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.

Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підго­товкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волоха­тою рукавичкою до почервоніння шкіри.

Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.

Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприєм­ний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.

Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеці­альний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

Темп зниження температури і застосування масажної щітки ви­значають відповідно до реакції дитини на процедуру.

Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.

Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку облива­ти прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі про­цедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а че­рез 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.

Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.

Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до два­дцяти хвилин.

Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.

Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хви­лин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг по­трібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ре­тельно розтирають ноги рушником.

Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочи­нають систематичне проведення процедури з теплішої води.

Протипоказання до загартування дошкільників

Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартову­вання слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні проти­показання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не прово­дять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина трем­тить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

{C}·         температура повітря вище +30 °С;

{C}·         усі форми диспепсії;

{C}·         кишкові інфекційні захворювання;

{C}·         гострі запальні захворювання.

Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах забороненоу разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворю­вання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими за­хворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швид­кого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.

Робота з батьками

Яким має бути взуття для дітей?

Дитяча стопа, порівняно зі стопою дорослої людини, має низку морфологічних особливостей. Вона ширша в передній частині і звужена в п'ятковій. У дітей дошкільного віку на підошві сильно розвинена підшкірна клітковина, що заповнює склепіння стопи, що нерідко призводить до діагностичних помилок...

Поліомієліт - це гостре інфекційне захворювання

Поліомієліт - це гостре інфекційне захворювання яке найчастіше уражає центральну нервову систему визиваючи параліч, або парез...

Профілактика дитячого травматизму

Травма - це тілесне ушкодження внаслідок дії зовнішніх чинників. Ушкодження, що часто трапляються у дітей різного віку, називають дитячим травматизмом. Найпоширенішими видами травматизму серед дітей до семи років є побутовий, вуличний і транспортний...

Налаштовуйте дитину на навчання (Памятка для батьків)

Початок шкільного життя - це серйозний етап дорослішання для дитини. Новий колектив, обов'язки, навантаження. Дуже важливо створити для школяра оптимальні умови для праці та відпочинку. Адже від цього залежить не лише успішність, але і його здоров'я.

Готуємо дитину до відвідування дитячого садка (Порадник для батьків)

Адаптація- це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме є новим ще з невідомим простором, з новим оточенням, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі. І тому кожна дитина звикає до дитячого садка по-своєму...

Як запобігти харчовим отруєнням дітей у свята

Найбільше харчових отруєнь реєструють на другий-третій день після святку­вання. Тож у пору різдвяних та новорічних свят батьки мають бути особливо уваж­ними до їжі, яку вживатиме дитина...

Як запобігти харчовим отруєнням

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та

харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких

простих правил:

- Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

- Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

- Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

- Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.

- Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

- Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

- Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

- Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

- Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

- Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

- Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.