Консультація для батьків

Пам`ятка для батьків, діти яких відвідують заклади дошкільної освіти під час карантину

Шановні батьки!

У зв’язку з відкриттям закладів дошкільної освіти в умовах адаптивного карантину  прохання дотримуватись наступних правил:

1. Перш ніж привести дитину в заклад дошкільної освіти, будь ласка,  зверніть увагу на стан її здоров`я. За найменших підозр у дитини та членів усієї родини захворювань  (ГРВІ, нежить, підвищення температури тощо), необхідно звернутися до сімейного лікаря та обов’язково попередити вихователя чи медичного працівника закладу та прийняти міри самоізоляції.

2. Дотримуйтесь режиму роботи закладу: з 8.00 до 18.30: приводьте дитину до ЗДО своєчасно з 8.00 до 9.00, зберігаючи дистанцію з працівниками та іншими батьками 1,5 м. Уникайте скупчення людей.

3. Ранковий прийом дітей буде здійснюватись вихователями на території ЗДО (на майданчиках кожної групи). Вранці та кожні чотири години протягом дня дітям буде проводитись температурний скринінг. Діти, з температурою тіла понад +37,2°С та з ознаками соматичних захворювань будуть відсторонені.

4. Батьки, або особи які їх замінюють, що супроводжують дитину на  території закладу повинні бути в захисних масках (у тому числі саморобних), так, щоб були покриті ніс та рот, відповідно до карантинних вимог. Необхідно надавати вихователеві правдиву інформацію стосовно стану здоров’я дитини та членів родини.

5. У зв’язку з правилами та умовами адаптивного карантину в закладі буде проводитись систематична дезінфекція обладнання та приміщень, а тому батькам слід надавати медичному працівнику інформацію щодо можливих алергічних реакцій у дітей на миючі , дезінфікуючі засоби та антисептики.

6. Забороняється приносити з дому іграшки, їжу, гаджети та інший матеріал (олівці, книги, тощо) окрім особистих речей: одяг, змінне взуття, паперові та вологі серветки, головний убір.

7. Надайте вихователеві свій достовірний мобільний номер телефону, або інших членів родини для зв’язку у разі виникнення непередбачуваної ситуації (погіршення стану здоров’я дитини, тощо).  

8. З метою отримання оперативної інформації про зміни в організації роботи ЗДО (режим, освітній процес тощо) щоденно переглядайте офіційний сайт закладу,  сторінку вихователя Вашої групи в Viber, де буде розміщено відповідну інформацію.

9. Для вирішення нагальних питань, отримання інформації стосовно роботи закладу звертайтесь до адміністрації  в телефонному режимі або он-лайн e-mail:   Dytiachyi_vsesvit@ukr.net

Шановні батьки! Лише спільними зусиллями ми зможемо зберегти власне здоров`я та здоров’я  дітей! Здоров`я дитини та кожної  родини  – це головне!

Вдячні за порозуміння!

Вперше до садочка

Прихід у заклад дошкільної освіти– перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалась тільки з членами родини, приятелями, сусідами, або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от багато незнайомих облич, нова атмосфера… Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками побудьте неподалік. Якщо навіть дитина трохи  поплаче без  вас, вихователь зуміє утішити й забавити  дитину.    Спершу залиште її в садку на кілька годин, потім  –  на півдня. Невдовзі все ввійде в належний ритм. Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми зацікавлюють малят і вони звикають до дитячого садочку. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними.  Розповідайте  дитині  якомога більше доброго про садок і активно привчайте до самообслуговування, але закласти  їх пам'ять у сім'ї, як і навички гігієни.

      Батьків часто турбує, як одягати дитину до дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дітей і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатись й одягатися. Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терпеливими – нехай навчається самостійно, сама дорослішає. Перетворіть цю "процедуру" на гру.

Рекомендації для батьків

1. Передусiм слiд органiзувати життя дитини в сiм’ї  вiдповiдно до режиму дня, якого дотримуються в дошкiльному закладi. Цим ви значно полегшите малятi процес звикання до ясел.
2. Добре, якщо зацiкавите дитину дитячим садком, викличете бажання йти туди. Для цього пiд час прогулянок з дитиною покажiть  будiвлю дошкiльного закладу, iгровi майданчики, разом поспостерiгайте за грою дiтей, розкажiть про їхне життя у яслах. Не можна залякувати дитину садком, погрожувати: «Не слухатимешся – вiддам у садок.” Це викличе страх перед дошкiльним закладом, погiршить стан дитини в перiод звикання до незнайомого оточення.
3. Дитина значно легше пристосусться до умов суспiльного виховання, якщо в сiм’ї  вона володiє елементарними навичками самостiйностi.
Iнодi, прагнучi зекономити час, батьки поспiшають самi вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхiдних умiнь. Такi дiти, звикнувши до надмiрно опiки, в дошкiльному закладi почуваються безпорадними i самотнiми. Не шкодуйте часу – малятi це дуже знадобиться.
4. Дуже важливо навчити маля гратися. Діти, якi тривало, не вiдволiкаючись, граються iграшками, захоплюються грою i рiдко згадують про розлуку з рiдними, легше звикають до нового оточення.
5. Одна з головних причин труднощiв перших днiв дитини в дошкiльному закладi – недостатнiй досвiд спiлкування з iншими дорослими i дiтьми. Дитина, яка спiлкусться лише з членами своєї родини, боїться стороннiх, не вмiє правильно реагувати на їхнi звертання. Опинившись серед дiтей, незнайомих людей, таке маля почувається неспокiйно. Iнодi батьки самi мимоволi формують у дитини негативне ставлення до стороннiх, говорячи: “Не слухатимешся, оцей злий дядько тебе забере”.
6. Значну увагу слiд приділяти розвитку мовлення. Це теж полегшить адаптацiю, дитина зможе висловити своє бажання, повiдомити про потребу за допомогою хоча б одного-двох слiв або вiдповiдаючи на запитання простим “так” чи “нi”, i вихователь зможе допомогти їй.                                                   

7. Прагнiть оформити маля в дошкiльний заклад хоч за два-три тижнi до виходу матерi на роботу, щоб можна було поступово збiльшувати тривалiсть перебування дитини у закладi.
 Не слiд у перший день залишати дитину до вечора у групi, бо таке тривале перебування в незнайомому оточеннi – велике навантаження для нет. Краще спочатку приводити малюка на прогулянку або ввечерi. коли частина дiтей уже пiшла додому, i педагог зможе придiлити уваги новому вихованцю. Нiколи не виявляйте у присутностi дитини свох переживань, не шкодуйте з приводу того, що доводиться вiддавати її до садочка.

Як треба батькам готувати дитину дошкільного віку до відвідування дитячого садка

1.Не обговорювати при маляті хвилюючі Вас проблеми, пов'язані з дитячим садком.     

2. Заздалегідь довідатися в дільничного лікаря, який тип адаптації можливий у дитини, вчасно прийняти всі міри при незадовільному прогнозі.

3. Якомога раніше  провести оздоровчі заходи, які призначив лікар.

4. Відправити дитину в дитячий садок лише за умови, що вона здорова.

5. Не віддавати дитини в дитячий садок у розпалі кризи трьох років.

6.3аздалегідь довідатися всі нові моменти в режимі дня в дитячому садку й ввести їх у режим дня дитини вдома.

7. Підвищити роль  заходів, що загартовують.

8. Оформити в дитячий сад за місцем проживання.

9. Якомога раніше  познайомити малюка з дітьми в дитячому саду та з вихователями групи, куди він незабаром   прийде.

10.Учити дитини будинку всім необхідним навичкам самообслуговування.                           

11.Не загрожувати дитині дитячим садом як можливим покаранням.                                                    

12.Налаштувати дитину до тимчасової розлуки з вами, дати зрозуміти малюку, що це неминуче тільки тому, що він уже великий.

13. Не нервувати й не показувати свою тривогу напередодні надходження дитини в дитячий сад.

14. Планувати свою відпустку так, щоб ви могли перший час не залишати дитину на цілий день у дитячому садку.

Виховуємо патріотів

    Саме поширена асоціація про людину – патріота – це людина у формі, особливо у військовій. Але для того, що б бути патріотом не обов’язково бути військовозобов’язаним, носити форму, і складати присягу на вірність Батьківщині. Патріотизм полягає в нашій поведінці, у повазі до предків, шанування традицій, дотриманні свого як фізичного, так і морального здоров’я, створенні міцної сім’ї, і вихованні дітей на тих же засадах.

Патріотизм (грец. patris — батьківщина) —  це   любов до Батьківщини,  відданість  їй  і  своєму  народу.

Особистісні якості та риси характеру, притаманні свідомому громадянину й патріоту

{C}·         повага до батьків, свого ро­доводу, традицій та історії рідного народу;

{C}·         пра­цьовитість;

{C}·         висока художньо-естетична культура;

{C}·         патріотична самосвідомість та громадянська від­повідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її;

{C}·         повага до Конституції, законів Української держави;

{C}·         досконале знання державної мови.

Завдання патріотичного виховання

{C}·         Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, міста)

{C}·         Почуття власної гідності як представників свого народу

{C}·         Виховання любові, поваги до своїх національних особливостей

{C}·         Формування духовно-моральних взаємин

{C}·         Формування любові до культурного спадку свого народу

{C}·         Толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей

{C}·         Патріотичне виховання як цілісна система ґрунтується на фундаменталь­них принципах.

Родина  це природний осередок найглибших людських почуттів, де дити­на засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади стар­ших.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх гро­мадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі   багатств  рідної  землі,   а  її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність збе­рігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квіту­чих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

{C}·         Йдучи вулицею рідного міста, роз­повісти про визначні пам’ятки, які зна­ходяться на цій вулиці.

{C}·         Познайомити дітей із назвою вули­ці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

{C}·         Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там поба­чили.

{C}·         Побувати в прабабусь та прадідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, при­казки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

{C}·         Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалю­вати свої враження від прогулянки.

{C}·         Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.

{C}·         Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

{C}·         Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи про­живають і донині в рідному місті.

{C}·         Знайомте дітей зі звичаями та тра­диціями рідного краю.

{C}·         А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співай­те, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і пись­менників.

Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ньому погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків не вибирають. Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в теж час не сильно прикрашати ситуацію, вчите дитину бути ще й реалістом .

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турбо­тливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста, району.

 Граємо разом

Граємося по-новому з пірамідкою

       Практично в кожній дитячій кімнаті серед безлічі різ­номанітних іграшок є різнобарвна дерев'яна або пластикова пірамідка.

    Чим же так корисна пірамідка? Вона збагачує сен­сорний досвід дитини. Граючись, малюк ознайомлю­ється з основними кольорами, формою кільця, вчиться оперувати такими поняттями, як «великий — середній — маленький», розвиває сенсомоторну координацію.

Рятувальні кола

Поки ви купаєте малюка, запропонуйте йому рятува­ти іграшки, які не вміють плавати. Для цього потрібно спіймати їх і посадити всередину рятувального кола.

Геометричні фігури

Обведіть кільце на папері лише із зовнішньої або з внутрішньої сторони — отримаєте круг. Запропонуйте дитині знайти кільце за розміром .

Чарівний мішечок

У невеликий непрозорий мішечок складіть кільця. Малюк опускає руку і за допомогою тактильних відчуттів шукає найменше або най­більше кільце з тих, що є всередині.

Шнурівка

Якщо нанизати кільця на шнурівку, тоді ви отримаєте:

Ø   оригінальне намисто й браслети (надягаючи кільця, зважте на те, що найбільше має розташовуватися по­середині);

Ø     рахівницю, яку бажану прив'язати до ніжок стільця;

Ø    різнокольорову підвіску для малюка, якщо прив'язати шнурок над його ліжечком;

Кільце до кільця

Намалюйте різні варіанти комбінацій кіл і запропо­нуйте малюкові скласти кільця за зразком.

Капітошка

Дорослий обводить або допомагає обвести кільця на папері, а малюк розфарбовує кожний малюнок таким самим кольором, як і кільце, що обводили.

Малювання для фантазера

Обведіть на аркуші паперу кільця пірамідки різного розміру й намалюйте або приклейте до них різні дета­лі (ниточки — для повітряних кульок, пелюстки — для кві­точок, різнокольорові шнурки — сонечко або восьмино­ги).

Великий, середній, маленький

Розкладіть на кільцях невеликі картинки із зобра­женнями тварин, ураховуючи їх «натуральний» розмір. Тобто слон повинен «лежати» на найбільшому колеч­ку, лисиця — на середньому, а мишка — на найменшо­му. Можна також використовувати зображення різних предметів, риб, птахів, рослин.

Кругла казка

Поясніть дитині, що всі казкові персонажі набули круглої форми. Залишилося вирішити, якого кольору й розміру кілець є ваші герої. Так можна обіграти казку «Ріпка», «Колобок», «Коза-Дереза» та інші.

 Паперові витівки

   Якщо у вас зростає малюк, отже, вам добре знайо­ма ситуація, коли в господарстві накопичується велика кількість паперу: барвисті коробки з-під дитячого харчу­вання, речей або іграшок, розмальовані або пошматовані книги, журнали. Звіс­но, уся ця макулатура займає досить багато місця. Од­нак не поспішайте все викидати. Поставтеся до спра­ви творчо. Перегляньте своє паперове «багатство» і ви­беріть частину, яка, на вашу думку, може придатися для гри. Наприклад, гарні ілюстрації — для ознайомлення з навколишнім світом, маленькі картинки — для твор­чості, зразки паперу різної фактури — для розвитку сенсорики, а великим шрифтом написані літери й цифри — для навчання. Витратьте трішки часу, і саморобні па­перові ігри подарують вам незабутні хвилини занять із вашим малюком.

З аркушів паперу

    Великими аркушами паперу або шматками шпалер зручно застеляти стіл і підлогу, коли малюк займається творчістю, на них можна малювати доріжки, залишати відбитки долоньок і стоп, а також використовувати для веселих рухливих ігор.

Доріжка

Розкладіть аркуші паперу на підлозі один за одним і запропонуйте малюкові пройти по них, як по доріжці.

Для розвитку координації руху зробіть дорогу звивис­тою та розташуйте на ній перешкоди. Запропонуйте ма­люкові переступити через кубик або перелізти через згорнуту валиком ковдру.

Праворуч-ліворуч

Ознайомлюючи малюка з поняттями «праворуч-ліво-руч», покажіть, як іде лялька або їде машинка по папе­ровій доріжці з намальованими поворотами. Коментуй­те напрямок руху: прямо, праворуч, прямо, ліворуч. Піз­ніше він зможе повторити це самостійно.

Масаж

На великі аркуші паперу викладіть морські камінчи­ки, ґудзики, квасолю, горох, рис. Нехай по цій доріжці пройдуть маленькі ніжки. А потім зберіть гіркою крупу, сховайте в ній невеликі предмети та запропонуйте дитині знайти їх.

Зростомір

Для малюків, які прагнуть швидше підрости, з вели­ких аркушів паперу або шматка шпалер зробіть зростомір. Для цього приклейте папір на шафу або стіну бі­ля самої підлоги, обведіть контур дитини, яка стоїть біля нього, розфарбуйте й поруч зазначте дату цього вимірювання. Коли малюк вкотре захоче виміряти свій зріст, він зможе підійти до зростоміру й побачити, наскільки він підріс, а дорослим залишається тільки роби­ти позначки з датою.

Камінчики й купини

Малюкам із добре розвинутою координацією рухів запропонуйте пройти через річку на протилежний «бе­рег» по імпровізованих камінчиках. Для цієї гри візьміть два аркуші паперу розміром як сторінка зошита і покажіть, як пересуватися: покласти аркуш на підлогу, по­ставити на нього ногу, покласти інший — поставити дру­гу ногу. Коли піднімаємо ногу, щоб зробити крок, віль­ний аркуш паперу перекладаємо вперед і опускаємо на нього ногу. Розклавши аркуші врозкид, уявіть себе жа­бами й пострибайте по купинах. Перед тим як улаштува­ти стрибки, переконайтеся, що папір не сковзає по під­лозі або килиму.

Перетворення

Пограйте у фокусників, складаючи аркуш паперу, змі­нюючи при цьому його форму. Запитайте в малюка: «Чи вміє аркуш стояти?». Спроба поставити його напевно завершиться невдачею. Тоді ви складіть аркуш навпіл і поставте згином наверх. Фокус-покус — аркуш стоїть!

Візьміть аркуш паперу квадратної форми або ви­ріжте квадрат. Зверніть увагу, що зараз у вас вели­кий квадрат. Потім складіть аркуш навпіл. Яка форма утворилася тепер? А якщо ще і ще раз згорнути на­впіл?

Розгорніть папір до первісного стану великого ква­драта. Тепер зігніть його навпіл по діагоналі. Яка фігу­ра утворилася? Продовжуйте згинати аркуш, аналізую­чи зміни, що відбуваються з ним.

Наприкінці експерименту розгорніть папір, пошукай­те й порахуйте кількість отриманих фігур.

 Існує навіть мистецтво складання з паперу різних фігурок — орігамі. Класичне орігамі складають із ква­дратного аркуша паперу. Використовуючи певний на­бір умовних позначок, створюйте різні вироби, з де­кількох елементів збирайте конструкції (модульне орігамі).

Проявляйте винахідливість та придумуйте свої паперові ігри!

 Безпечний Інтернет

  Internet може бути прекрасним місцем для навчання дітей, їхніх розваг, спілкування з друзями або просто місцем, де вони можуть розслабитися чи досліджувати щось. Але так само, як і в реальному світі, Всесвітня павутина може бути небезпечною для дітей. Перш ніж ви дозволите своїй дитині виходити в онлайн без вашого нагляду, переконайтеся, що ви встановили набір правил, дотримуватися яких ви усі погоджуєтесь.

У лютому європейська громадськість відзначає День безпечного Інтернету, введений в 2004 році організацією Insafe (Європейська мережа безпечного Інтернету). На думку фахівців, основні причини появи віртуальної небезпеки для дітей – це загальна доступність матеріалів, які містять порнографію або пропагують насильство і жорстокість, прихований вплив комунікативних особливостей Інтернету, відсутність нормативних положень, недосконалість взаємодії між правоохоронними органами і інтернет-провайдерами в цьому питанні.
Цей день проводиться кожного року у другий вівторок лютого.

Радимо подивитися відеоролики про безпечний Інетрнет на http://www.youtube.com (Ютуб)

1) http://youtu.be/jhjnTT5KmEI (Поради про безпеку дітей в Інтернеті)

2) http://youtu.be/lt1-9cPCxM0 (Як захистити налаштування безпечного пошуку)

3) http://youtu.be/fnzFc54cb8o (Безпечний режим на YouTube)

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей

{C}1.     Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

{C}2.     Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

{C}3.     Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозвіл у батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

{C}4.     Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

{C}5.     Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

{C}6.     Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

{C}7.     Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

{C}8.     Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

{C}9.     Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

{C}10.                       Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

Правила для батьків

{C}1.     Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.

Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.
Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.

{C}2.     Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.

Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті.  Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.

Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

{C}3.     Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр.

Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.

Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.

4.Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.
Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.

5.Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.
В житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття.

6.Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн.

Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.